На початку року в Ісландії вдалося зняти на фотокамеру незвичайне явище, коли на тлі вулкана в національному парку Ватнайекюдль в небі засяяло північне сяйво. Холодне світло від полярного сяйва доповнили яскраві спалахи, що виходили від потоків лави. Настільки дивне явище тривало близько двох годин.

В Ісландії через часту активність вулканів подібні природні явища спостерігаються майже щороку. Одним з найвідоміших випадків поєднання сяйва і світіння від діяльності вулкана стало виверження вулкана Ейяфьятлайокудль в квітні 2010 року. Тоді потужна активність вулкану повністю паралізувала авіасполучення в Європі. Активність Ейяфьятлайокудль на момент появи північного сяйва знизилася, а висота лавових фонтанів становила лише 300 метрів, що дозволило зафіксувати незвичайне природне явище.

Саме по собі полярне сяйво можна побачити виключно в північній півкулі. Колір сяйва залежить від переважаючих в ньому заряджених частинок: якщо основну концентрацію становить кисень, то північне сяйво відсвічує зеленим і червоним, а якщо в атмосфері переважає азот, то світло стає фіолетовим.

Північне сяйво виникає в результаті зіткнення сонячного вітру з атмосферою планети. В результаті проникнення протонів і електронів в іоносферу виникає світіння на висоті від 80 до 1000 км над Землею. Воно має здатність до звучання з частотою 7-13 Гц на рівні інфразвуку. Людина почути його не може, так як мінімальна частота для сприйняття звуку вухом становить хоча б 16 Гц.

Північне сяйво зазвичай проявляється у формі стрічки або плями. Їх чіткість залежить від сили випромінювання, а яскравість світла варіюється від рівня зоряного неба до світіння Місяця. На фотографіях, зроблених супутниками з космосу, полярне сяйво формує навколо полюса Землі овал з центром на магнітному полюсі.

Астрономи з'ясували, що аналогічне північного сяйва явище існує також на Юпітері. Зовні сяйво відрізняється наявністю кільцеподібного пояса з плямами і смугами, які виникають під впливом магнітного поля супутників Юпітера.